Як уникнути проблем при відлученні поросят: практичні поради для якісного старту
Перші тижні після відлучення поросят — це справжнє випробування. Навіть найміцніше, добре розвинене порося, яке блищало здоров’ям у маточнику, може несподівано втратити темпи росту у відділенні дорощування. Як зробити так, щоб якісне порося залишилось якісним і після переходу? Як запобігти стресу, втраті ваги і спаду приросту? У цій статті ми покажемо, як правильно організувати годування поросят після відлучення та уникнути типових проблем на старті.

відіграє важливу роль
Чому важливо, щоб поросята почали споживати корм до відлучення
Перед відлученням усіх поросят умовно поділяють на дві групи — ті, що вже їдять комбікорм, і ті, що ще не споживали твердого корму. Цей поділ критично важливий: поросята, які ще до відлучення знайомі з сухим кормом, мають значно кращу адаптацію в післявідлучний період.
Звичка до корму ще до відлучення значно зменшує стрес, покращує споживання після переходу на сухий раціон і знижує ризик втрати ваги, розладів травлення та загального ослаблення поросят. Тому головне завдання господаря — ще до відлучення навчити кожне порося їсти самостійно.
Навчити всіх поросят їсти твердий корм до відлучення
Щоб мінімізувати стрес і проблеми зі здоров’ям після відлучення, надзвичайно важливо, щоб усі поросята до цього моменту вже споживали твердий корм. Це не лише покращує загальне споживання корму, а й сприяє більш рівномірному росту всього поголів’я.
Досягти цього можна за допомогою раннього підкорму, починаючи з перших тижнів життя. Використання преміального престартерного корму, в тому числі у вигляді вологих сумішей або через дозовані автокормушки, дозволяє навчити навіть найслабших поросят. Важливо: за тиждень до відлучення рекомендується переходити лише на сухий корм, якщо саме його планується використовувати у після відлучний період. Це значно полегшує адаптацію після відлучення.
Пошкодження стінки кишечника через відмову від корму
Коли порося після відлучення протягом 24 годин майже не їсть або зовсім не споживає корм, це викликає так званий «стрес після відлучення» — критичний спад споживання корму, який має серйозні наслідки для здоров’я кишечника.
Стінки кишечника поросяти живляться безпосередньо поживними речовинами, які надходять з корму. Якщо корму немає, слизова оболонка кишечника починає атрофуватись, а її захисний бар’єр — пошкоджується. У таких умовах вже після доби голодування розвивається так звана "пошкодження кишкової стінки" — синдром підвищеної проникності кишківника, що відкриває шлях патогенним бактеріям і токсинам до потрапляння в організм.
Тому перерва у годівлі навіть на одну добу після відлучення може звести нанівець усю підготовку в опоросі. Саме тому критично важливо, щоб усі поросята починали їсти якомога швидше після відлучення — ще в опоросі слід навчити їх споживати твердий корм.
Кетоновий тест — простий спосіб виявити поросят що не споживають корм
Не всі поросята починають відразу ж після відлучення. Для виявлення тих, хто не спожив достатнього корму, через 2 дні після відлучення можна провести кетоновий тест — замір рівня кетонів у крові з вушка. Він дозволяє варіанти, хто з поросят у групі з'їв достатньо, хто їх мало, а хто не зовсім.
На фактичній фермі близько 25% поросят показують ознаки недостатнього споживання корму. А це означає високий ризик проблеми із кишківником і відставання в рості.
Небажане розмноження бактерій через раптове поїдання корму
Коли порося не споживає корм протягом перших 24 годин після відлучення, його травна система ще не готова до повноцінного засвоєння поживних речовин. Якщо після цього воно різко починає їсти, організм не встигає якісно перетравити корм. Як наслідок — залишки поживних речовин стають чудовим середовищем для розвитку шкідливих бактерій у кишківнику.
Ці бактерії можуть швидко розмножуватись і викликати сильні запальні процеси в кишківнику. Це не лише ускладнює засвоєння корму, а й підвищує ризик хвороб, зокрема діареї чи інфекційного ентериту.
Щоб уникнути цього, надзвичайно важливо:
- поступово привчати поросят до твердого корму ще в підсисний період;
- забезпечити стабільний режим годування після відлучення;
- використовувати корми, які легко засвоюються та не перевантажують травну систему.
Негативні наслідки пошкодження стінки кишечника
Пошкодження слизової оболонки кишківника після відлучення поросят — критичний ризик для їхнього здоров’я. Якщо порося не споживає достатньо корму в перші дні після відлучення, порушується живлення клітин кишківника. В результаті:
- Слизова оболонка пошкоджується, зменшується її здатність до відновлення.
- Захисний бар’єр слабшає, і бактерії чи токсини можуть проникати в кров.
- Навантаження на печінку зростає, адже саме вона першою стикається з токсинами та бактеріями з кишківника.
- Розвиваються ускладнення, зокрема: артрити, ендокардити, менінгіти (особливо за участю стрептококів), а також набрякова хвороба (при токсинах E. coli).
Таке "протікання" кишківника (синдром «пошкодження кишкової стінки») часто залишається непоміченим, але саме воно провокує багато проблем зі здоров’ям поросят у ранній після відлучний період. Тому стабільне харчування та здоровий мікробіом — ключ до профілактики.
pH у шлунку як ключовий регулятор кишкової мікрофлори
Рівень кислотності (pH) у шлунку поросят виконує критично важливу роль у формуванні здорового кишкового мікробіому. Низький pH (висока кислотність) діє як природний бар'єр: він пригнічує життєдіяльність бактерій, які потрапляють у травний тракт із зовнішнього середовища.
Як це працює:
- У шлунку бактерії стають неактивними завдяки високій кислотності.
- Під час проходження травного тракту ці бактерії поступово «прокидаються» лише тоді, коли досягають товстого кишечника — місця, де вони дійсно потрібні для ферментації клітковини.
- Якщо ж pH у шлунку зависокий (тобто кислоти недостатньо), бактерії можуть стати активними занадто рано та викликати проблеми, включно з діареєю й кишковими запаленнями.
Для підтримання оптимального pH важливо не лише здоров’я порося, а й правильно підібране стартерне або після відлучне харчування, зокрема з додаванням кислот або буферних компонентів, які допомагають регулювати кислотність і тим самим — підтримують правильну «хронологію» бактеріального балансу в кишечнику.
Різні кислоти в раціоні — основа здорового pH у шлунку поросят
Підтримання належного рівня pH у шлунку поросят — ключ до здорового травлення та формування правильної кишкової мікрофлори. Молоді поросята ще не здатні виробляти достатню кількість власної шлункової кислоти, тому їм потрібна допомога через кормові добавки.
Кожен тип кислот у кормі має свою функцію:
- Органічні кислоти (наприклад, мурашина, молочна, лимонна) — знижують pH шлунку, сприяючи інактивації патогенних бактерій.
- Кислоти-консерванти — подовжують термін зберігання корму та запобігають розвитку небажаної мікрофлори.
- Функціональні кислоти — підтримують розклад білків та стабілізують травну систему.
У преміальних кормах для поросят, зокрема кормах Коудайс, застосовується комбінація декількох кислот. Такий підхід дозволяє впливати одразу на кілька аспектів: кислотність шлунку, якість корму та мікробіологічну безпеку. Це особливо важливо у перші дні після відлучення, коли шлунок тварини найвразливіший.
4 поради для кращого споживання корму в станку для поросят
Перші дні після відлучення — критичний період для формування здорових харчових звичок у поросят. Щоб уникнути втрати апетиту та ваги, потрібно створити комфортні умови для споживання корму. Ось 4 ефективні поради:
- Достатня кількість годівниць
Порося може підходити до годівниці до 30 разів на день, щоб з’їсти невелику порцію. На перші дні бажано забезпечити окрему точку годування для кожного поросяти. Для цього можна додатково використовувати круглі миски (годівниці), наприклад, із дозуванням до 100 г корму на голову на добу. Так тварини навчаться їсти й із основних годівниць. - Доступ до води
Після відлучення вода — критичний поживний елемент, адже припиняється надходження рідини з молоком свиноматки. Без достатньої гідратації зменшується і споживання корму. Мінімальна добова потреба — 10% від маси тіла (тобто 600 мл на 6 кг порося). У перші дні можна пропонувати воду в мисках, обмежуючи до 50% добової потреби, щоби поступово привчити до поїлок. - Свіжий і чистий корм
Дотримуйтесь гігієни бункерів, годівниць і систем зберігання. В ідеалі, корм для відлучених поросят не має зберігатись у бункерах довше 4 тижнів. Для рідких кормів особливо важлива чистота мішалок та трубопроводів. - Перехід на наступний корм
Якщо поросята активно споживають стартовий корм, можна раніше перейти на наступний тип раціону. Це важливо, адже стартові корми містять компоненти для стимуляції апетиту, які можуть втратити актуальність після звикання. Правильний перехід підтримує ріст без перевитрати кормів.
Застосування цих порад допоможе зберегти здоров’я шлунково-кишкового тракту поросят та забезпечити стабільний приріст у критичний період після відлучення.