Ефективне управління має життєво важливе значення для використання повного потенціалу цього ресурсу, це одна з кількох сфер втручання, де виробник молока бере на себе переважну роль, оскільки він несе основну відповідальність за якість своїх кормів.
Управлінські рішення та дії, що вживаються до, під час і після силосування, впливають на якість силосу. Ми можемо розділити процес виготовлення та використання силосу на дві основні фази:
- Силос;
- Процес вилучення із силосу та роздача тваринам.
У цій статті ми акцентуватимемо увагу на другому етапі, хоча для обох існує низка потенційних проблем і питань управління.
Зняття силосу та роздача силосу тваринам є останнім кроком у довгому процесі. Неправильна обробка на цьому етапі може поставити під загрозу всю роботу, виконану раніше, якщо не дотримуватися деяких основних рекомендацій, створюючи ризик того, що силос, запропонований тваринам, буде низької якості, що призведе до економічних збитків для ферм.
Після відкриття силосу силос виноситься на повітря. У цій ситуації можуть активізуватися аеробні мікроорганізми (ті, яким для виживання потрібен кисень).
Гриби та дріжджі головним чином відповідають за нагрівання силосу та за втрату сухої речовини, енергії та білка (див. таблицю 1). Активні гриби також можуть за певних умов виробляти мікотоксини з дуже негативним впливом на тварин.
ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З УПРАВЛІННЯ СИЛОСОМ
- Відкривайте силос лише після закінчення відповідного періоду бродіння (не раніше ніж через 6 тижнів);
- Завжди тримайте передню частину силосу під тиском (наприклад, мішки з піском), щоб запобігти потраплянню кисню у верхню частину силосу (рис. 1);
- Всі зіпсовані частини силосу, які виглядають запліснявілими і гнилими, необхідно викинути;
- Викинуті частини не можна залишати на підлозі силосу;
- Шматок силосу, що вивозиться із силосу щодня, має бути не менше 20-30 см (1,5-2 м на тиждень);
- Силос необхідно видаляти так, щоб передня частина силосу залишалася гладкою, тобто перед силосом не можна викопувати «ям» або «драбини» (рис. 2);
- Силос слід знімати не лише з однієї частини передньої частини силосу, а з усієї передньої частини. Ширина силосів повинна відповідати добовому споживанню силосу, щоб час його перебування на повітрі був якомога коротшим;
- Час, який проходить між видаленням силосу та його розподілом у яслах, має бути якомога коротшим. У ситуаціях нестабільності силосу або високої температури повітря добову дозу корму слід розділити на дві частини.
Мал. 1 – Приклад відсутності тиску у верхній частині силосу
Мал. 2 – Приклад «порожнистої» поверхні силосу
Мал. 3 – Нестабільний силос при високій температурі
У таблиці нижче описано проблеми, які можна спостерігати, коли силос має температуру на 10, 20 або 30ºC вище контрольної температури.
ВИСНОВОК
Силос – це ресурс, який знаходиться під контролем виробника, який вирішує, чи буде він використаний успішно. Дотримання простих рекомендацій щодо управління силосом забезпечує зменшення втрат, пов’язаних із впливом кисню, таким чином сприяючи якісному годуванню кормом.
